Що буде із зерновим коридором, який зараз практично не працює
Під час війни вибудовані схеми роботи в усіх сферах українського бізнесу зазнали змін. Підприємцям довелося напрацьовувати нові ланцюги постачання та збуту, відновлювати вщент знищене виробництво та/або проводити релокацію в інші регіони. Але, мабуть, жодна галузь не зазнавала таких труднощів, як агросектор.
Протягом останніх місяців, зерновий коридор України фактично припинив свою роботу. Процес нормального агроекспорту суттєво гальмує рф, яка відмовляється запускати судна в “зерновий коридор”. Цей експортний шлях майже не працював від червня 2023 року, внаслідок чого український бізнес зазнав збитків на більш ніж $1 млрд.
Єдиною перспективою для українських аграріїв та трейдерів виконати плани з експорту та зберегти маржу – це відкриття чорноморських портів та “зерновий коридор” без Росії.
В таких умовах агробізнес почав активно шукати інші шляхи та розвивати перевалку зерна через українські порти Дунаю.
На сьогоднішній день ставки річкового та морського фрахту на Дунаї поступово збільшуються через підвищення попиту зі сторони вантажовідправників та фрахт суден до дунайських портів буде дорожчати і надалі.
Однак, річкова логістика через порти Дунаю наразі залишається основним експортним напрямком для України – вона дозволяє щомісячно вивозити на продаж більше 2 млн тонн зернових та олійних культур.
Станом на зараз, основна мета України – це вивезти судна, які фактично знаходяться вже більше ніж півтора року в такому вимушеному полоні через постійні загрози в акваторії Чорного моря.
“Зерновий коридор” був би дуже доречним зараз. Туреччина працює над пропозиціями щодо відновлення зернової угоди, а з портів Одеси успішно вийшло і прибуло в пункт призначення судно, що простояло там з початку великої війни. Однак, якщо “зерновий коридор” і буде функціонувати в майбутньому, то буде працювати на мінімальних потужностях.
Ще гарною новиною є запровадження заходів, що призведуть до збільшення товарообігу з Україною до 3-4 млн тонн. Так, у серпні-вересні на території порту Констанца має запрацювати якірна стоянка для п’яти кораблів, що дозволить збільшити оборотність річкових терміналів та барж на Дунаї, зокрема для товарів з України.
Також у планах – організація додаткових якірних стоянок у румунських територіальних водах при виході із Суліни. Для прискорення навігації у Румунії готують близько 30 лоцманів, що забезпечить цілодобову роботу каналу. Додатково Єврокомісія виділила гроші на навігаційне обладнання, яке покращить та прискорить навігацію у Суліні.
Однак доставка агропродукції на будь-які закордонні експортні базиси значно збільшує вартість логістики, яка «відкушує» суттєву частину рентабельності українських виробників. Хоча і є альтернативні варіанти експорту продукції, вони є досить дорогими. За нинішньої вартості логістики навіть найближчим обхідним шляхом, через Дунай, виробники будуть змушені продавати зерно нижче від собівартості.
Це може не дозволити аграріям завершити посівну наступного року. І такий можливий сценарій розвитку подій боляче б’є й по довгострокових перспективах агровиробників.
